Запальні захворювання жіночих органів

Запальні процеси в статевих органах у жінок – частий привід звернутися до гінеколога. Хвороб цієї категорії безліч – через велику різноманітність збудників і варіантів локалізації осередків: запалення може виникнути в будь-якому з органів жіночої репродуктивної системи. Без належного лікування патологія загрожує перейти в хронічну форму та згодом спричинити серйозні ускладнення, включаючи безплідність та загальну інтоксикацію організму. З яких причин виникають запалення жіночих органів, які їх симптоми та як лікувати захворювання геніталій у жінок – розберемося у нашій статті.

Види запальних захворювань у жінок

Запальні хвороби жіночих статевих органів класифікують за певними параметрами – їх кілька.

За етіологією

Етіологія запальних процесів жіночих статевих органів буває специфічною та неспецифічною – це залежить від типу збудника.

Запалення специфічної природи, якщо збудник викликає розвиток лише однієї конкретної хвороби, та її причиною не може бути жодний інший мікроорганізм. Наприклад, захворювання, що передаються статевим шляхом:

• Бактеріальні: гонорея, хламідіоз, гарднерельоз, уреаплазмоз.
• Грибкові: мікоплазмоз, кандидомікоз. Грибок діагностується дуже часто, у 80-90% випадках звернень до гінеколога.
• Паразитарні: трихомоніаз. Зараження трихомонадою часто протікає безсимптомно і виявляється тільки під час планового огляду. Не пролікований трихомоніаз загрожує серйозними наслідками, включаючи безпліддя.
• Вірусні: герпес.

До запалень неспецифічної природи відносяться хвороби статевих органів у жінок, викликані умовно-патогенними та анаеробними бактеріями – стафілококами, кишковою паличкою, стрептококами, синьогнійною паличкою. Ці мікроорганізми постійно присутні в організмі і активізуються за певних умов (зниження імунітету) або можуть бути занесені ззовні.

За локалізацією патології

Запальні хвороби жіночих статевих органів класифікуються за місцем локалізації осередку інфекції, в області:

• Вульви (зовнішніх статевих органів) – вульвіт.
• Вульви та піхви – вульвовагініт.
• Слизової оболонки піхви – кольпіт. Розвивається на фоні дисбіозу, коли порушується баланс корисної та патогенної мікрофлори.
• Шийки матки – цервіцит. Збудники інфекції (стрептококи, кишкова паличка, хламідії, гонококи) проникають у канал шийки матки, викликаючи запальний процес.
• Функціонального шару матки (ендометрія) – ендометрит. Запальна реакція виникає внаслідок попадання в порожнину матки хвороботворних мікроорганізмів і на тлі зниження місцевого імунітету.
• Навколоматкової клітковини – параметрит.
• Фалопієвих труб – сальпінгіт, найчастіше розвивається як ускладнення ендометриту.
• Яєчників – аднексит. Найчастіші винуватці захворювання – золотистий стафілокок, стрептокок, ентерокок, хламідія.
• Придатків матки – тубооваріальний абсцес: розплавлення яєчника та маткової труби із формуванням однієї порожнини, заповненої гноєм. Захворювання розвивається на тлі тривалих хронічних запалень придатків – аднекситу, сальпінгоофориту. Розрив гнійної порожнини загрожує розвитком перитоніту із ризиком для життя пацієнтки.
• Брюшини малого тазу – тазовий перитоніт чи пельвіоперитоніт. Захворювання виникає внаслідок міграції інфекції з матки або придатків до очеревини.

За характером перебігу хвороби

За формою протікання запальні захворювання у жінок бувають:

• Гострі: виникають уперше, мають яскраво виражені симптоми.
• Підгострі: також діагностуються вперше, але мають змазану клінічну картину.
• Хронічні: тривають понад місяць. Симптоми на той час можуть виявлятися слабко чи зникнути зовсім. Скарги зазвичай виникають у період загострення, а також можуть бути викликані ускладненнями хронічного процесу (збій менструального циклу, безпліддя, дисфункція сусідніх органів та систем).

Симптоми запальних захворювань жіночих органів: коли йти до лікаря?

Своєчасне звернення до лікаря підвищує шанси вилікувати хвороби жіночих органів та досягти повного одужання. Відвідати гінеколога потрібно якнайшвидше, якщо відчули симптоми:

• Нетипові вагінальні виділення, аномальні за кольором (сіро-жовті, жовто-зелені), запаху (кислий, гнильний, рибний), консистенції (рясні слизові, слизово-гнійні, з домішками крові, каламутні, творожисті) – залежно від збудника.
• Почервоніння, набряклість, свербіж, печіння в області вульви.
• Почуття тиску, біль у нижній частині живота, в попереку, тазові болі.
• Дискомфорт, хворобливі відчуття у процесі статевого акту, виділення із кров'ю після сексу.
• Збої циклу менструації: затримка, скорочений цикл, міжменструальні кровотечі.
• Симптоми загальної інтоксикації, часто супроводжують запальні захворювання жіночих органів: підвищена температура тіла, слабкість, головний біль, діарея, блювання.
• Порушення сечовипускання: біль, печіння при сечовипусканні (дизурія).

Запалення жіночих органів: які причини?

Здоровий жіночий організм має природний захист – фізіологічні бар'єри, що перешкоджають попаданню інфекції в область матки та придатків:

• Зімкнена статева щілина: така анатомічна будова створює механічний захист піхви від впливу зовнішнього середовища.
• Здатність піхви до самоочищення. Завдяки молочнокислим бактеріям, піхва має кисле середовище, що забезпечує бактерицидні властивості до хвороботворних мікроорганізмів.
• Знезаражувальні властивості цервікального слизу – захист шийки матки від проникнення інфекції у розташовані вище органи – фалопієві труби, яєчники, матку, очеревину малого тазу.

Природні захисні механізми можуть порушуватись під впливом зовнішніх факторів, таких як механічні, термічні, хімічні ушкодження, зараження патологічними мікроорганізмами. З метою знищення збудника та/або звільнення від власних зруйнованих клітин організм відповідає запальною реакцією.

Основні причини запалень жіночих органів та фактори, які можуть спровокувати патологічний процес:

• Недотримання правил інтимної гігієни: загальний рушник, мочалка, спідня білизна.
• Алергія на гігієнічні засоби, пральний порошок, синтетичну спідню білизну.
• Зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом.
• Введення у піхву не знезаражених сторонніх тіл (наприклад, спринцівки).
• Занесення інфекції під час проведення медичних маніпуляцій (встановлення внутрішньоматкових спіралей), хірургічних втручань.
• Інфікування внаслідок післяпологових травм, абортів, статевих контактів під час місячних.
• Зниження стійкості організму до інфекцій під час вагітності у 3 триместрі, під час клімаксу, після частих важких стресів, внаслідок гормонального дисбалансу, надмірних фізичних навантажень, частої зміни сексуальних партнерів.
• Ендокринні патології: цукровий діабет, метаболічний синдром, ожиріння.
• Безконтрольне застосування антибіотиків.

Лікування запалень жіночих органів

Важливо пам'ятати, що при захворюваннях статевих органів у жінок не можна займатися самолікуванням, покладаючись на досвід родичів, подруг або інтернет. Тільки кваліфікований лікар-гінеколог допоможе розпізнати хворобу та підбере ефективну схему лікування, залежно від збудника, стадії ураження, локалізації інфекції.

Складові успішної терапії запалень у жіночих органах такі:

• Своєчасне звернення до лікаря.
• Діагностика – лабораторні аналізи, інструментальні методи (УЗД малого тазу, лапароскопія, гістероскопія).
• Комплексний підхід до лікування: потрібно впливати на всі механізми розвитку хвороби.
• Паралельне лікування обох статевих партнерів.
• Дотримання рекомендацій щодо дієти.
• Профілактичні заходи для запобігання рецидивам та ускладненням.

У лікуванні запальних захворювань геніталій у жінок гінекологи застосовують такі методи та препарати:

• Антибіотики, противірусні, протигрибкові, протипаразитарні препарати – призначаються для дезактивації збудника, у разі якщо запальний процес у жінки на гострій стадії.
• Пробіотики – з метою усунення дисбалансу мікрофлори, ферменти – для покращення проникнення антибіотиків, протигрибкових та інших засобів у вогнище запалення.
• Імуностимулятори – для корекції імунних порушень.
• Десенсибілізуюча терапія – прийом препаратів, що знижують підвищену чутливість організму до антигенів (алергенів).
• Дезінтоксикаційні засоби – для виведення з організму токсичних речовин, що утворюються в результаті життєдіяльності збудників інфекції та також під час їх розпаду.
• Симптоматичне лікування – препарати для зняття симптомів запалення жіночих органів: проти сверблячки, болезаспокійливі.
• Препарати для місцевого застосування (спринцювання, зрошення, ванн, у вигляді кремів, вагінальних таблеток, тампонів, свічок). Призначаються для посилення ефекту антибактеріальних та противірусних препаратів, а також як самостійний вид терапії. Дія місцевих засобів спрямована на боротьбу зі збудником, усунення симптоматики, видалення продуктів розпаду хвороботворних мікроорганізмів.
• Фітотерапія – лікування лікарськими рослинами, метод широко застосовується при хворобах статевих органів у жінок. Фітопрепарати приймаються внутрішньо або використовуються місцево.
• Хірургічне втручання може знадобитися, якщо консервативні методи лікування є неефективними. Наприклад, при хронічному осередковому цервіциті показано часткову деструкцію уражених ділянок тканини шийки матки методом діатермокоагуляції, кріотерапії, лазеротерапії.
• Акупунктура – ​​оздоровча методика, заснована на впливі на біологічно активні точки тіла (мезотерапія, електростимуляція, пальцевий масаж, акупунктура).
• ЛФК – для усунення залишкових явищ запалення, боротьби з гіподинамією, покращення нервово-психічного стану та задля загальнооздоровчого ефекту.
• Дієтичне харчування.
• Фізіотерапія – магнітотерапія, лікування лазером, електротерапія, ультразвук, фототерапія (лікування світлом), парафінотерапія, УВЧ. Методи мають протизапальну, загальнозміцнюючу, відновлюючу дію на організм, знімають біль, набряки, покращують кровообіг.

Запальні процеси у жінок: профілактика

Щоб запобігти розвитку запальних захворювань статевих органів у жінок, дотримуйтесь заходів профілактики:

• Харчуйтеся збалансовано, їжте менше цукру, обмежте пиво, алкоголь, мучне – така їжа сприяє розмноженню грибкової інфекції кандиди. Вживайте продукти, багаті на пребіотики (їжу для здорової мікрофлори): кисломолочку, хліб, злаки, фрукти (краще несолодкі), овочі, бобові, рибу. Такий раціон знижує ризик розвитку дисбактеріозу піхви.
• Під час місячних вночі використовуйте прокладки, і лише вдень, у разі потреби, користуйтеся тампонами, не залишаючи їх у піхві понад 6 годин.
• Дотримуйтесь правил інтимної гігієни. Мийте тільки зовнішню сторону піхви, виконуючи рух спереду назад, тобто від лобка до анального отвору.
• Уникайте гігієнічних засобів, на які може розвинутися алергія. Різнокольорові тампони або туалетний папір, ароматизатори, віддушки – все це може спровокувати подразнення слизової оболонки, дисбіоз та запальну реакцію.
• Після того, як поплавали у відкритій водоймі, басейні, намагайтеся переодягнути купальник, щоб не переохолодити органи малого тазу та не спровокувати розмноження патогенної мікрофлори.
• Носіть білизну з бавовни: синтетика не є гігроскопічною і не пропускає повітря, створюючи умови для розвитку дисбактеріозу піхви.
• Користуйтеся лише особистим станком для гоління, рушником та іншим приладдям.
• При появі найменшого дискомфорту при сечовипусканні, після сексу звертайтеся до лікаря.
• Якщо у вашого партнера з'явилися симптоми статевої інфекції, вам теж варто пройти обстеження.
• Ведіть упорядковане статеве життя, утримайтеся від випадкових незахищених сексуальних контактів. Після статевого акту з випадковим партнером зверніться до гінеколога, він призначить засоби профілактики ІПСШ.